Пошук
Відміна
Пошук
Громадянам
Він пропрацював у Селятинському лісництві 20 років. Та роботу в улюбленій галузі двічі довелося переривати через війну. Вперше пішов добровольцем у 2014 році.
«Я майстер спорту зі спортивної стрільби і подумав, що мої навички можуть стати у пригоді. Потрапив у 8-й Хмельницький полк спецназу на посаду снайпера. Підписав контракт і прослужив до 2018 року. Потім взяв участь у чемпіонаті Збройних сил України зі снайпінгу. Виграв його, познайомився з Кирилом Будановим і потрапив у Головне управління розвідки Міністерства оборони України», — розповідає Дмитро Юрнюк.
Через два роки захисник повернувся у рідне Селятинське лісництво. У батька стався інсульт, тож треба було продовжити його справу. І одночасно не полишав роботу у розвідці. Тренував та готував партизанські загони. Саме з ними та колегами лісівниками пішов воювати вже під час повномасштабного вторгнення.
Дмитро Юрнюк пройшов Бучу та Ірпінь, Бахмут та Часів Яр. У взводі Дмитра за два роки не було жодного загиблого. Більш того, він командував десантною висадкою у Крим. Після поранень та котузій, а також маючи потребу доглядати за батьком, кілька місяців тому демобілізувався.
Нині Селятинське лісництво — одне з рекордсменів за кількістю працівників, що повернулися з війни. Із 27 фахівців тут 16 ветеранів.
Інші новини
Читайте новини де вам зручно
Медіатека
- Всі
- Відео матеріали
- Фото галерея
