У Чернівцях відбувся міжнародний експертний круглий стіл на тему: «Російські наративи та дезінформація в електоральних процесах у Республіці Молдова та Румунії». Захід об’єднав науковців, дипломатів і фахівців у галузі стратегічних комунікацій з України, Молдови та Румунії.

Організаторами круглого столу виступили факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, навчально-наукова лабораторія протидії дезінформації КНЕУ ім. В. Гетьмана, Центр стратегічних комунікацій «Україна – ХХІ» та ГО «Буковинський центр реконструкції і розвитку».

Заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк наголосив на важливості єдності у протидії гібридним впливам кремля:

«Сьогодні ми маємо бути єдиними не лише на фронті, а й у тилу — борючись із дезінформацією, яку Росія використовує як зброю. Ворог намагається посіяти недовіру між Україною та нашими сусідами — Румунією, Польщею, Словаччиною, Молдовою — через фейки, історичні маніпуляції та штучно нав’язані міфи про «радянське братерство». Наш обов’язок — викривати ці наративи і захищати інформаційний суверенітет країни».

Консул Генерального консульства Румунії в Чернівцях Крістіан Дачіка звернув увагу на нові загрози цифрової епохи:

«Інтернет і соціальні мережі відкривають великі можливості, але водночас стають інструментом поширення фейків і маніпуляцій, які можуть впливати на визначальні для країни події.

Надзвичайно важливо, аби виборчі процеси в країнах регіону базувалися на правді й демократичних засадах».

Завідувач кафедри міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича Віталій Макар підкреслив, що інформаційний вплив у XXI столітті є не менш небезпечним за збройний:

«Російська дезінформація впливає на вибір людей — і це по суті новий фронт війни. Ми повинні розробити стратегію протидії маніпуляціям свідомістю».

Політолог з Молдови, керівник AVA TV Андрій Андрієвський поділився практиками виявлення інформаційних впливів:

«Мета російських спецслужб — не обов’язково захоплення влади, а створення хаосу. Через соціальні мережі вони формують потрібні емоції, маніпулюючи громадською думкою. Те, що ми бачили під час Брекзиту та виборів у США, вже випробовується і в нашому регіоні. Росія не робить добрих технологій, але чудово володіє мистецтвом пропаганди».

Професорка КНЕУ ім. В. Гетьмана, доктор політичних наук Світлана Бульбенюк наголосила на небезпеці використання образу перемоги у «Великій Вітчизняній війні» як інструменту політичної маніпуляції у виборчих кампаніях.

Віра Гапоненко, професорка цієї ж установи, акцентувала на культурному чиннику протидії фейкам:

«Культура — це один з ключових інструментів опору дезінформації. На прикладі Румунії та України бачимо, як державна політика у цій сфері здатна захищати суспільство».

Сергій Гакман, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації, запропонував:

засудити діяльність тоталітарних режимів на території України;
налагодити платформу діалогу між українцями з різних регіонів через вивчення історії видатних постатей;
активізувати міжнародні дискусії істориків і політологів для викриття дезінформаційних впливів.

Учасники круглого столу обговорили також такі актуальні теми:

російська медіа-інфраструктура та когнітивна війна в регіоні;
п’ята колона та інформаційні «кролячі нори» в соцмережах;
традиційні й інноваційні методи протидії дезінформації.

Ця подія стала ще одним важливим кроком до консолідації міжнародних зусиль у боротьбі з пропагандою, захисту демократичних процесів і поширення інформаційної стійкості в регіоні.