Пам’ятаймо наших талановитих українців!

Сьогодні — 30-та річниця від дня, коли відійшов у вічність знаний і шанований як на Буковині, так і далеко за її межами Михайло Григорович Івасюк (25.11.1917 — 05.02.1995). Український письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, громадський і культурний діяч, батько Володимира Івасюка, він був людиною невичерпної любові до родини, рідного краю та молоді. Його прагнення бути корисним своєму народові залишаються прикладом для майбутніх поколінь.

Аби віддати шану Михайлу Івасюку, на кладовище-заповідник по вулиці Зеленій, де знайшли вічний спокій письменник і його дружина, прийшли його рідні, друзі, представники влади, культурні й громадські діячі та небайдужі містяни. Вони поклали квіти до його могили, згадали досягнення талановитого земляка, цитували його твори та ділилися історіями про його життя.
Молебень здійснив архієрей Православна Церква України, єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност.

Пам’ятні заходи продовжилися у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка (вулиця Івана Дзюби, 40).

Довідково:

Михайло Григорович Івасюк народився 25 листопада 1917 року в старовинному буковинському містечку Кіцмань. Виховувався в сім’ї, де обожнювали українське слово, проте здобував освіту в ліцеях Кіцманя і Чернівців, де не навчали рідною мовою. Восени 1934 року в чернівецькому дитячому журналі «Українська ластівка» з’явилася його перша публікація «Розкажу тобі казку».

Восени 1939 року вступив до університету, проте вже через кілька місяців був відрахований через неспроможність заплатити за навчання. Щоб не опинитися у румунському війську, Михайло перейшов румуно-радянський кордон, аби продовжити навчання в одному з радянських університетів. Натомість він потрапив до в’язниці. З 1940 року відбув 6 років ув’язнення в гулагівських таборах та на заслані на берегах Печори.

Там він оволодів медичними навичками, познайомився з інтелігентними людьми, зібрав власну бібліотеку з півсотні книг, серед яких були твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини. У 1946 р. Івасюк повернувся до Кіцманя. Викладав у місцевій десятирічці й сільгосптехнікумі. Водночас опановував французьку філологію у Чернівецькому університеті.

Прозові твори Михайла Івасюка почали виходити у 1950-х роках.

У 1964 році Михайло Івасюк розпочинає викладацьку роботу в Чернівецькому університеті на кафедрі української літератури, де пропрацював потягом 23 років.

На схилі віку письменник опублікував у журналі «Жовтень» (1988, №9-10) повість «Монолог перед обличчям сина».

Внесок Михайла Івасюка до літературно-мистецької скарбниці відзначено Літературною премією імені Дмитра Загула (1992) та Літературно-мистецькою премією імені Сидора Воробкевича (1993).

Помер Михайло Івасюк 5 лютого 1995 року.

У 1998 році ім’я Михайла Григоровича Івасюка було присвоєно Чернівецькій обласній науковій бібліотеці.