Обласна рада 
Діяльність
Пресі
Публічна інформація
Медіатека
Контакти
А-
А+
Чернівецька
обласна рада
Пошук
Відміна
Пошук
Громадянам
Микола Миколайович Крупенний – солдат Збройних Сил України, механік-водій гармати протитанкової артилерійської батареї протитанкового дивізіону.
Народився 2 вересня 1985 року у селі Чуньків, нині Кадубовецька сільська громада Чернівецького району Чернівецької області. Коли хлопчикові виповнилося 4 роки, сім’я переїхала у село Йосипівка (Кострижівська селищна громада). Микола ходив до місцевої школи, а згодом продовжив навчання у Звенячинській ЗОШ. Пізніше працював на дослідній станції у селі Звенячин.
У 2015 році Микола Крупенний пішов добровольцем боронити Україну у зоні проведення АТО. Під час виконання завдань із захисту територіальної цілісності держави, воїн отримав поранення. Потім проходив лікування та реабілітацію. Став батьком, синочка Дениса виховував самотужки.
«У селі його знали як добру безвідмовну людину, готову поділитися останнім. Чоловік із високими моральними принципами, порядний та відважний. Микола втратив багатьох побратимів, але ніколи про них не забував, допомагав їх сім’ям. Здобув авторитет серед друзів та знайомих. Був чудовим сином, братом, вірним, надійним товаришем», – згадують про Героя у рідному селі.
Він дуже вболівав за долю України, був справжнім патріотом, тож, коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Микола Крупенний того ж дня зібрав рюкзак і пішов у територіальний центр комплектування. Не зважаючи на те, що через отримані раніше травми, чоловік був звільнений від військової служби. Синочка, якому тоді не було й року, залишив на свою маму. Воїн захищав від загарбників Миколаївську область.
1 травня 2022 року, неподалік від села Білозірка, колона з українськими військовими потрапила під ворожий обстріл. Зав’язався нерівний бій. Микола отримав осколкові поранення несумісні з життям. Воїнові було 37 років. Поховали Миколу Крупенного 5 травня 2022 року у селі, де він проживав. Опікунство над маленьким сином Героя взяла бабуся, мати Миколи Крупенного.
За особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань, самовіддане служіння українському народові, Миколі Крупенному посмертно присвоєно орден «За мужність і відвагу».
Присвята воїнові від поета Василя Джурана:
Просто неба в святешній закутині
Йосипівка твоя – хутірець –
Ушановує знов незабутнього –
перший, ти мужній боєць.
На горі на високій Звенячинській
У жалобі прощальна хода.
Спи спокійно, Миколо! Під натиском
Навтьоки вороги всі – у даль.
Подолаємо дике чужинство це,
Бо Героями – і хутори!
Де вкраїнської нації житниця
Й де вже дмуть Перемоги вітри.
…Просто неба у райській закутині.
Інші новини
Читайте новини де вам зручно
Медіатека
- Всі
- Відео матеріали
- Фото галерея
